Шульженко Ю.М. ВІДТВОРЕННЯ ІРОНІЧНОГО КОНТЕКСТУ В КІНО ПЕРЕКЛАДІ

Шульженко Ю.М.

старший викладач кафедри перекладу,

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

ВІДТВОРЕННЯ ІРОНІЧНОГО КОНТЕКСТУ В КІНО ПЕРЕКЛАДІ

Художній кінематограф наразі є одним із найпотужніших засобів міжкультурної комунікації. Від якості перекладу залежить, чи буде успішною ця комунікація. Тому мова художнього кіно, як і мова художньої літератури, є багатим, цікавим і актуальним матеріалом для аналізу. Аналіз теоретичних та практичних статей у друкованих та інтернет виданнях показує, що науковці (серед них – С. Бєляєв, Д. Бузаджи, В. Гайдук, В. Горшкова Г. Слишкін, Г. Старцева, А. Чужакін, В. Демецька та ін.) опікуються такими проблемами кіноперекладу: труднощі у виборі стратегій для передачі реалій, пейоративної, безеквівалентної лексики, інтертекстуальних елементів, засобів створення гумористичного ефекту; труднощі перекладу назв кінофільмів; кінодіалог як одиниця перекладу; специфіка перекладу фільмів із субтитрами; фільм як форма сучасного художнього тексту; проблеми прагматичної адаптації тексту художнього фільму; психолінгвістичні особливості перекладу кіно- та відеоматеріалів; критерії оцінювання кіноперекладу – чи відрізняються вони від критеріїв, за якими оцінюють переклад художнього тексту; впровадження курсу кіноперекладу у фахових ВНЗ та ін.

Проблема перекладу іронії також є надзвичайно актуальною, оскільки іронічний контекст є знаковим для культури ХХ – ХХІ століття, іронія виходить за межі мовного тропу, стаючи частиною світогляду та способом мислення [2]. На сьогодні із проблема перекладу іронії таїї інтерпретації у художніх текстах висвітлена у працях А. Кам’янець, Т. Некряч, С. Походні. Плідною темою вважаємо проблему перекладу іронії у кінодискурсі, бо переклад кінотексту виконує не лише суто утилітарну функцію, фільм має бути зрозумілим глядачеві не лише в буквальному сенсі, потрібно зберегти задум оригіналу, розкрити образи персонажів у заданому режисером стилістичному напрямку, створити засобами іншої мови цілісний твір, який реципієнт (глядач) сприйматиме, як самостійний феномен.

Сам термін “кінотекст” можна трактувати як повідомлення, що має вигляд синергетичної комбінації семіотичних кодів (вербальної мови/мов, музики, кінесики, іконіки і т.ін.), що характеризується змістовою довершеністю, інтертекстуальністю, поліавторською модальністю та наявністю різноманітних стилістичних фігур мови кіно (кінометафори, кіноепіфори, паралелізм, еліпс і т.ін.), записана на матеріальному носії і призначена для аудіовізуального сприйняття” [3].

Перекладаючи кінотекст, перекладач стикається з труднощами об’єктивного характеру, серед яких на першому місці – неспівпадіння систем національних мов, власне специфіка кінотексту: обмеженість у часі, довжина репліки, синхронізація із зображенням тощо.

Труднощі суб’єктивного характеру зумовлені мовною і культурною компетентністю перекладача, недостатністю загального кругозору (тезауруса); одностороннім підходом без урахування контексту, нерозвиненістю почуття стилістичної норми, упередженістю тлумачення, невмінням стати на точку зору співрозмовника, відсутністю почуття гумору [6]. Саме перераховані вище фактори є ключовими для розуміння іронічного контексту, який у кінофільмі носить не лише текстовий, а й позатекстовий характер.

У багатьох сучасних кінофільмах іронія є не стилістичним прийомом, що функціонує у межах фрази, а особливим художнім ставленням до світу, дискурсивною стратегією, яка оперує на вербальному або візуальному рівнях.

У цьому плані яскравим прикладом є екранізації романів сучасної британської письменниці Гелен Філдінг «Щоденник Бріджит Джонс» (2001) та «Щоденник Бріджит Джонс: Межі розумного» (2004) та їх переклади українською мовою. Сама Гелен Філдінг традиційно у своїх інтерв’ю не приховує запозичення сюжету з класичних романів Джейн Остін. У фільмах-екранізаціях у ролі Марка Дарсі знімався Колін Ферт, що створює подвійну алюзію: прізвище головного героя фільму співзвучне з прізвищем головного героя роману Джейн Остін «Гордість та упередження». До того ж, його роль в екранізації роману також виконував Колін Ферт. Цей факт є ключовим для рецепції романів та їх екранізацій, оскільки міжтекстові відношення між творами Гелен Філдінг і Джейн Остін є складними і неоднозначними: сучасна авторка не просто «перелицьовує» чи «модернізує» класичний роман, а веде інтелектуальну інтертекстуальну гру, де втрачаються межі між текстом і реальністю, літературою й кіно. Показовим є наступний фрагмент:

Now, look, how do you know Arsey Darcy? [11]

Звідки ти знаєш Арсі Дарсі? [9]

До прізвища Дарсі додає слово arsey, що перекладається як «зарозумілий, пихатий, вискочка» і в оригіналі звучить як прізвисько. У перекладі воно передається транслітерацією – Арсі Дарсі, і реципієнту не зрозуміло, чому Марка так називають, тобто іронічність втрачено.

Метакомунікативними маркерами іронії у кінофільмі можуть бути паралінгвістичні та фонологічні сигнали: жести, вираз обличчя, погляди, поклони, аплодисменти, посмішка тощо. [12] Однак навіть у кінофільмі іронія рідко обходиться без мовного вираження, поєднуючи вербальні і невербальні засоби:

– Next time I will not fuck it up, Mum.

• Language, darling.
• Next time, I will not fuck it up…Mother [10].

– Наступного разу я свій шанс не провтикаю.

• Говори нормально.
• Вибач. Наступного разу я його не провтикаю, мамо [1].

Автори фільму тут іронізують і над матір’ю головної героїні, і над її прагненням постійно підкреслювати свою приналежність до вищого класу, і над снобізмом представників вищого класу взагалі. Для британського варіанту англійської мови характерна ситуація, коли соціальний статус мовця визначається за вербальними маркерами. Особливості мовлення британського вищого класу – відсутність сленгу, просторічних та скорочених пестливих слів, навіть таких як mum і dad (замість них вживається mother і father відповідно. У перекладі не зовсім зрозуміло, чим перша репліка Бріджит суттєво відрізняється від другої, і про те, що ситуація є комічно-іронічною, можна здогадатися лише з того, як глузливо при цьому сміється батько Бріджит.

У діалогах персонажів фільмів про Бріджит Джонс знаходимо іронічні звороти, що базуються на грі слів:

- …Straight from the horse’s mouth.

- The horse wasn’t quite telling you the truth [10].

-… Інформація з першоджерела.

- В такому випадку інформатор тобі збрехав [1].

Як бачимо, образне horse у англійському варіанті замінене на нейтральне інформатор у перекладі, від чого діалог втрачає свою комічність.

Отже, іронічний контекст ускладнює роботу перекладача, бо виходить за межі речення, є розгорнутим. Необхідно дотримуватися ключових елементів іронії і відповідно до цього вибирати спосіб перекладу: повний переклад з незначними лексичними або граматичними перетвореннями, розширення вихідного іронічного звороту, антонімічний переклад, додавання смислових компонентів чи культурно-ситуативна заміна.

Список використаної літератури:

1. Бріджит Джонс: Межі розумного /Бриджит Джонс: Грани разумного /Bridget Jones: The Edge of Reason (2004) BDrip 720p [uk, en] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ex.ua/80570197
2. Голод Б. Диференціація та функціональне призначення лінгвостилістичних засобів вираження іронії в художньому тексті в рецепції вітчизняних та зарубіжних літературознавців /Б. Голод. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sultanivskichytannia.if/HolodBpdf
3. Гудманян А. Г., Плетенецька Ю. М. До проблеми кіноперекладу як виду художнього перекладу /А. Г. Гудманян, Ю. М. Плетенецька. – [Електронний ресурc. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/10652/1/Goodmanyan%2CPletenetska%20article.rtf
4. Демецька В., Федорченко О. До проблеми перекладу кінотекстів В.Демецька, О. Федорченко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lingustics.kspu.edu>webfm_smd/1066
5. Кам’янець А. Б., Некряч Т. Є. Інтертекстуальна іронія і переклад: [монографія] / А. Б. Кам’янець, Т. Є. Некряч. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – 176 с.
6. Пивоев В. М. Ирония как эстетическая категория: дисс. ... канд. филос. наук. 09.00.04 / В. М. Пивоев. – Л., 1981. – 171 с.
7. Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии / С. И. Походня. – К., 1989. – 128 с.
8. Семків Р. А. Іронія як принцип художнього структуроутворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.01.01 /Р. А.Семків. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.disslib.org/ironia-jak-pryntsyp-khudoznogo-structurotvorennja.html
9. Субтитри англійською мовою до кінофільму «Bridget Jones Diary» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: script-o-rama-com.movie_scripts/b/bridget-jones-diary-script-transcript.html
10. Субтитри англійською мовою до кінофільму «Bridget Jones: The Edge of Reason» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: script-o-rama-com.movie_scripts/b/bridget-jones-the-edge-of-reason-script-transcript.html
11. Щоденник Бріджит Джонс /Дневник Бриджит Джонс /Bridget Jones’ Diary (2001) DVDRipUKR [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ex.ua/2607813
12. Muecke D. C. The compass of irony / D. C. Muecke – London, 1969. – 386 p.