Удовенко І.В., Арделян М.В. АДВЕРБІАЛЬНI ІНТЕНСИФІКАТОРИ ТА ЇХ СПОЛУЧУВАНІСТЬ З ДІЄСЛОВАМИ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Удовенко І.В.
кандидат філологічних наук, доцент,
Харківський державний університет харчування та торгівлі
Арделян М.В.
кандидат філологічних наук, доцент,
Харківський державний університет харчування та торгівлі
АДВЕРБІАЛЬНI ІНТЕНСИФІКАТОРИ ТА ЇХ СПОЛУЧУВАНІСТЬ З ДІЄСЛОВАМИ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ
Постановка проблеми у загальному вигляді та аналіз останніх досліджень. Інтенсивність є однією з комунікативно важливих функціонально-семантичних категорій. Існує велика кількість досліджень категорії інтенсивності, в яких вона вивчається на матеріалі різних мов з різних позицій та у різноманітніших аспектах. Категорія інтенсивності в тому чи іншому аспекті на матеріалі різних мов (зокрема французької, англійської, української, російської, польської тощо) неодноразово була предметом спеціального вивчення в лінгвістичній літературі. Досліджуються морфологічні, лексичні, синтаксичні, фразеологічні засоби вираження цієї категорії такими авторами як Акуленко В.В., Кржижкова Е., Лойко М.О. , Мальцев В.А., Мецлер М.Б., Мусієнко В.П., Суворина К.М., Цой Т.А., Шатилина Г.Ю., Шевченко О.Ф., Шейгал Е.И. та іншими.
Отже метою роботи внаслідок загальної спрямованості сучасної лінгвістики на дослідження мовних одиниць у функціональному аспекті та орієнтацією на вивчення "людського чинника" у мові є вивчення категорії інтенсивності в процесі комунікації.
Виклад основного матеріалу. Сполучуваність інтенсифікаторів з дієсловами залежить від типу градуйованого параметра. Дієслова, які модифікуються за інтенсивністю, мають або характеризуючі параметри, що відображають екстралінгвістичні властивості дії, або власне акціональні, не пов'язані безпосередньо з екстралінгвістичною природою дії. Перший тип параметрів орієнтований на конкретну лексико-семантичну групу дієслів, отже, їхня модифікація полягає в інтенсифікації певного опорного параметру дієслова.
Наприклад, для дієслів на позначення руху функціонально значущим є параметр ‘швидкість’. У центрі мікрополя зі значенням ‘дуже швидко’ розташовуються інтенсифікатори rapidement, vite. Синонімічними можуть бути такі форми, як: vivement, bon train, comme l'éclair, comme une flèche, à tire-d'aile тощо. Прислівник rapidement вживається також для інтенсифікації дієслів інших лексико-семантичних груп, однак при цьому всім цим дієсловам притаманна ознака ‘швидкість’.
Комбінаторні можливості загальних і спеціалізованих інтенсифікаторів залежать від наявності / відсутності у дієслова характеризуючого або власне акціонального параметра, від конкретного характеру цього параметра.
За відсутності конкретної експлікації характеризуючого або власне акціонального параметру дієслова його інтенсифікація здійснюється в основному за допомогою загальних інтенсифікаторів. Це стосується дієслів емоційного стану, фізіологічного стану, емоційного ставлення, діяльності і деяких інших, наприклад:
… les Van Milhem étaient droits, blonds et fatigués, ne sachant pas quand baisser ou lever la tête et d'ailleurs s'en moquant éperdument (F. Sagan, Des bleus à l'âme, 115-116).
У випадку, коли дієслово характеризується наявністю того чи іншого типу параметра, ознаки, його інтенсивність виражається за допомогою спеціалізованих інтенсифікаторів. Характеризуючі параметри властиві дієсловам на позначення мовлення, руху, звучання, конкретної фізичної дії. Характер такого параметра зумовлює вживання при дієслові того чи іншого спеціалізованого інтенсифікатора. Наприклад:
- Ils chantent très fort ou ils font des discours (M. Duras, Moderato cantabile, 56).
Як показує аналіз фактичного мовного матеріалу, комбінаторні властивості спеціалізованих інтенсифікаторів залежать як від семантики дієслова, що модифікується, так і від семантичних особливостей самих інтенсифікаторів.
Для таких прислівників, як fixement сполучувальні можливості обмежуються дієсловами зорового сприйняття, що стосуються предикатів психічної діяльності: regarder fixement ® d’un regard fixe. Прислівники volubilement, verbeusement вказують на ознаку дії лише предикатів із значенням інтелектуальної діяльності, зокрема, з дієсловами на позначення мовлення: s’exprimer, parler volubilement, verbeusement. Семантика прислівника sonorement припускає, що дієслово, яке модифікується, позначає дію, яка, крім модифікації за ступенем інтенсивності ознаки, може вказувати на певний спосіб її виконання (‘дзвінко, гучно’ тощо), порівн.: Il l’embrassa sonorement sur les deux joues (d'une manière sonore, bruyante). Прислівник cordialement реалізує сему ‘крайній ступінь’ лише з дієсловами haïr, détester, створюючи таким чином антифразіс. Haïr, détester qqn cordialement ® Haïr, détester qqn avec force, de tout cœur ("ненавидіти всією душею").
Дуже важливим моментом, який необхідно враховувати в процесі модифікації дієслова прислівником-інтенсифікатором, є семантичні особливості прислівників, насамперед їхня полісемантичність.
Поряд із такими важливими для опису процесу переміщення семантичними компонентами, як напрямок, засіб переміщення, середовище переміщення, у семантичній структурі даного дієслова потенційно міститься параметр “швидкість, темп”.
Сполучуваність дієслова з інтенсифікаторами також зумовлена саме його семантичною валентністю. Як ми уже зазначали вище, спеціалізовані інтенсифікатори, наприклад, fixement, soigneusement можуть сполучатися лише з дієсловами, які позначають дії, що залежать від наміру суб’єкта, тобто з нетермінативними агентивними дієсловами; інтенсифікатори fortement, puissamment – із термінативними агентивними дієсловами.
Отже, зважаючи на вищесказане, дієслова, здатні модифікуватися з боку інтенсивності, можна поділити на 4 групи: 1) нетермінативні неагентивні дієслова; 2) нетермінативні агентивні дієслова; 3) термінативні неагентивні дієслова; 4) термінативні агентивні дієслова.
Комбінаторні потенції інтенсифікаторів пов’язані з проблемою семантичного узгодження, оскільки саме воно визначає й обмежує сполучуваність конкретних одиниць із дієсловами.
Особливо тісний зв’язок із семантикою дієслова виявляється в аналітичних конструкціях із “внутрішнім додатком”: тавтологічних, синекдохічних і “напівтавтологічних” , серед яких наявні сталі фразеологічні і нефразеологічні сполучення. Наприклад, наявність у ""напівтавтологічних"" конструкціях іменників force, geste, main, coup припускає можливість їхнього сполучення з предикатами фізичної діяльності, зокрема з дієсловами, що позначають фізичні дії:
Je me suis levé. J'ai saisi à pleines mains le plateau de café que Mâcon m'avait apporté… (D. Pennac, La petite marchande de prose, p. 17).
Обмеженою сполучуваністю з дієсловами характеризуються також порівняльні звороти такі, як comme un sapeur, comme une souche, comme une brute, comme un zèbre можуть поєднуватись лише з окремими дієсловами і утворювати з ними сталі сполучення:
Elle n'a pas nos principes, malheureusement; par exemple, elle fume comme un sapeur (F. Mauriac, Thérèse Desqueyroux, p. 36).
Таким чином, адвербіальні інтенсифікатори здатні модифікувати різноманітні дієслова-предикати: як агентивні, так і неагентивні. Головною умовою цієї модифікації є наявність у дієслова-предиката ознаки, що ґрадуюється. Однак, разом с тим сполучуваність того чи іншого інтенсифікатора з конкретним дієсловом зумовлена низкою чинників, серед яких: семантичні особливості самого інтенсифікатора, вираженість / невираженість конкретного параметру дієслова, тип даного параметра, семантичне узгодження, тип суб'єкта, а також чинники стилістичного характеру.
Перспективи подальших пошуків. Французькі інтенсифікатори є гетерогенними як у структурному плані, так і у семантичному. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне дослідження їхньої синтагматики, комунікативно-прагматичної ролі у висловлюванні, в тексті в цілому. Цим аспектам і планується присвятити подальші дослідження.
Список використаної літератури:
- Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. - М.: Добросвет, 2000. - 832 с.
- Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. - К.: Наук. думка, 2012.- 222 с.
- Бацевич Ф. С., Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии .- Львов: Свит, 1997. - 325 с.
- Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление.- Л.: Наука, 1972. - 216 с.
- Балли Ш. Французская стилистика.- 2-е изд.- М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 392 с.
