Біляніна В.І. СТРАТАГЕМНИЙ ХАРАКТЕР МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Біляніна В.І.
аспірантка,
Київський національний лінгвістичний університет
СТРАТАГЕМНИЙ ХАРАКТЕР МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
В умовах загальної глобалізації питання комунікативної компетентності займає провідне місце серед сучасних досліджень. Вихід Китаю на міжнародну арену та активне впровадження економічних реформ Ден Сяопіна вивело КНР у топову позицію серед світових економік. Активне захоплення простежується як в економіко-політичному, так і в культурній сферах. Китайська діаспора вже давно вийшла далеко за межі Азії і поступово розповсюдилась Європою. Саме тому питання успішної комунікації стає особливо гострим і нагальним.
На сьогодні існує чимало праць присвячених ефективності комунікації (Н.Д. Арутюнова [1], А. Вежбицкая [3], В.В. Малявін [7] тощо) та успішності ведення переговорів з китайською стороною зокрема (Дун Цзіньсянь [4],
Лінь Юйтан [13], Тань Аошуан [11] тощо). Більшість з них беруть за основу культурну складову, опускаючи інші не менш важливі аспекти. Наразі спробуємо розкрити інші аспекти, що впливають на ефективність комунікації з представниками східних країн.
Історичний аспект. З моменту заснування Китаю, китайці відзначались своїми світоцентриськими поглядами. Китай розглядався центром світу, решта були варварами – не вартими уваги [6]. Саме з цих причин Китаєм шириться думка про миролюбну та анти захватницьку природу китайців, які, вважаючи нижче своєї гідності нападати на варварів, були змушені лише вести захисні воєнні дії (не дивлячись на те, що саме таким чином територія Китаю збільшувалась чим далі більше).
Політичний аспект. Перебуваючи більшість часу монархічною державою, навіть зі зміною форми правління, політичні настрої Китаю залишились незмінними. Головними напрямками ведення політики правлячою верхівкою залишаються: тотальний контроль, корумпованість та агресія, приховані за маскою правосуддя і моралі.
Економічний аспект. Починаючи з 1980-х років Китай цілковито змінив свої погляди на ведення економіки та бізнесу. Якщо раніше купці та люди, зайняті у торгівлі, вважались третім класом [12], то тепер їм відводиться провідна роль у розбудові країни.
Соціальний аспект. Історично склалось таким чином, що лише вибрані верстви населення користувались пільгами та мали права. Позбавлені прав та соціального захисту, більшість населення мали вибудовувати для себе таку модель поведінки, яка давала б їм змогу жити відносно спокійним життям [5], хоча й не в зовсім прийнятний для європейської людини спосіб.
Культурний аспект. Говорячи про культурні особливості Китаю, передусім, мають на увазі філософські традиції. Не дивлячись на те, що філософських шкіл у Китаї чимало (конфуціанська, даоська, маоїстська, легістська тощо), як правило говорять про домінанту саме конфуціанської школи, що не відповідає дійсності, особливо у сучасному Китаї. Конфуціанські канони всеохоплюючої любові, покори та поваги, безумовно, зберегли місце у сучасному Китаї, але лише на певних рівнях, як то – сім’я, відношення до влади тощо [12]. Що стосується решти відносин, то провідне місце посідає вчення даосів та легістів, що вчать пошуку власного шляху і досягненню мети будь-якими способами.
Мовний аспект. Зазначені погляди на життя та людські відносини знаходять своє відображення у мові. З малечку діти ростуть і вчяться на прикладах, описаних у “36 стратагемах” [5]. Вони мають вигляд прислів’їв та притч. На їх основі написано безліч загадок та дитячих історій.
Поняття “стратагема” подібно до поняття “стратегія”, проте не тотожне йому. Згідно Академічного тлумачного словнику, стратегія – мистецтво ведення війни [2]. Поняття стратагеми – ширше. Воно задає контекст, вказує на явні та приховані мотиви поведінки, дає можливість прогнозування реакції.
Термін “стратагема” був запропонований Х. фон Зенгером (до нього активно використовувалось написання “стратегема” від давньогрецького – στρατήγημα та давньоримського – Strategemata, проте, на сьогодні, говорячи про Китай, використовують виключно термін “стратагема”), який разом із
Т. Г. Зав’яловою намагались осягнути природу китайської поведінки. Їх дослідження – ґрунтовні і демонструють широку сферу розповсюдження та вжитку стратагем у повсякденному житті китайців.
Згідно з Douglas S. Tung та Kenneth Tung [12, с. 11] всі 36 з існуючих стратагем можна розподілити на 6 класів по 6 стратагем у кожному, відповідно до ситуації, що може виникнути: коли людина знаходиться у виграшній позиції / на сильній стороні; коли людина має захищатись; коли людина готова відбити атаку; коли наслідки невідомі; коли людина прагне захопити територію; коли людина у невигідній ситуації.
За твердженнями дослідників, всі вони, так чи інакше, знаходять своє відображення у повсякденному житті не лише китайців, але й європейців. Прохоров Ю. Г. зазначав, що приналежність до певної культури визначається наявністю базового стереотипного ядра знань, що повторюється в процесі соціалізації індивіду у даному суспільстві, та досить стереотипного вибору периферії [9], таким чином ймовірним стає припущення про існування спільних стратегій та спільного стратегічного мислення у представників різних культур. Щоб спробувати довести це припущення варто віднайти подібні поведінкові стратагеми у різних народів. Так, у діонісової стратагеми, яку розглядає Поліен є свій відповідник серед числа “36 стратагем”. Розглянемо приклад:
“Дионис, отправившийся на индийцев, чтобы его приняли их города, не вооружил войско явным оружием, но одел его в тонкие одежды и шкуры молодых оленей. Копья были плотно покрыты плющом, тирс имел острие, вместо трубы он подавал знаки кимвалами и тимпанами и, давая воинам вкушать вина, битву превратил в пляску и прочие вакхические таинства. Всевозможны ведь были хитрости Диониса, которыми он покарил индийцев и остальную Азию” [8, с. 65]. Як можна побачити з наведеного прикладу, описується тактика – “коли дійсне стає хибним, хибне стає дійсним”, тобто стає можливим ввести супротивника в оману за допомогою двозначних символічних дій [5]. В китайській науці про стратагеми цей приклад має назву – №32 стратагема “Порожнього міста”. Наступним прикладом може слугувати всім відома фраза з мультфільму за мотивом казки “Малий та Карлосон, що живе на даху” А. Ліндгрен: “А у Вас молоко убежало”, яка є типовим проявом стратагеми № 2 “Осадити Вей, щоб урятувати Чжао”, тобто застосовується відволікальний маневр, коли увага переключається з, в даному випадку, Карлосона на плитку, де, нібито, було молоко.
Якщо шукати присутність стратагем в українській культурі, то варто починати з народної творчості, яка якнайкраще репрезентує код національної свідомості. За своєю формою стратагеми займають проміжне місце між приказками та міфами, оскільки у буденному житті вони вживаються у скороченій формі, тоді як всім відомий їх оригінальний повний вигляд. Аналіз українських народних прислівїв та приказок [2] продемонстрував відсутність стратагем в українських народних текстах. В них здебільше пропогується чесна праця, сила, розум та добре ставлення до людей. Що стосується китайських стратагем, то вони вчать хитрощам, як обманним шляхом досягнути особистої вигоди. В цьому криється основна відмінність між егоцентричними китайцями та кардіоцентричними українцями. Саме тому китайські стратагеми не могли бути присутні в українській народній творчості. Проте, аналіз українських текстів з XVIII ст. по XXI ст. демонструє дедалі більш активне їх (стратагем) використання. Таку ситуацію можна пояснити українським психотипом та впливом на нього країн-сусідів (Польщі та Росії, які відіграли значну роль в історії васальної України).
Список використаної літератури:
- Арутюнва Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 896 с.;
- Бобкова В. Українські народні прислів’я та приказки / В. Бобкова. – К: АНУРСР, 1955. – 447 с.
- Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов /
А. Вежбицкая. – М. : языки славянской культуры, 2001. – 288 с.; - Дун Цзинъсянъ. Формирование и развитие общественных наук в Китае / Дун Цзинъсянъ // Общественные науки в КНР: Обзор перспектив в XXI веке. Экспресс-информация. –2005. – № 10. – С. 15-21;
- Зенгер Х. Стратагемы. О китайском искусстве жить и выживать /
Х. фон Зенгер – М. : Эксмо, – 2004. – Т. 1, Т. 2. – 512 с., 1024 с.; - Крюгер Р. Китай. Полная история Поднебесной / Р. Крюгер. – М. : Эксмо, 2007. – 544 с.;
- МалявинВ. В. Китайская цивилизация / В.В. Малявин. – М. : Астрель, 2000. – 632 с.;
- Полиэн. Стратагемы / Полиэн ; под ред. А. К. Нефёдкина. – СПб. : Евразия, 2002. – 608 с.;
- Прохоров Ю. Е. Национальные социокультурные стереотипы речевого общения и их роль в межкультурной коммуникации / Прохоров Ю. Е. // Функциональные исследования. – 1997. – № 4. – С. 5-21;
- Словник української мови: в 11 томах. – – Т. 9. – 751 с.;
- Тань Аошуан. Китайская картина мира. Язык, культура, ментальность / Тань Аошуан. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 231 с.;
- Douglas S. Tung. More than 36 stratagems: A systematic classification based on basic behaviors / Douglas S. Tung, Kenneth Tung. – Trafford Publishing, 2003. – 248 p.;
- Lin Yutang. My country and my people / Lin Yutang. – Beijing : Foreign Language Teaching and Research press, 2004. – 396 p.
