Чернякова В.О. ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНАЦІЙНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ ІСПАНІЇ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ТА УКРАЇНИ

Чернякова В.О.

аспірант кафедри германських та романських мов,

Національний університет "Одеська юридична академія"

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНАЦІЙНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЖІНОЧОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

ІСПАНІЇ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ТА УКРАЇНИ

Однією з найпозитивніших тенденцій сучасного суспільства є підвищення ролі жінки у суспільно-політичному житті як у загальному «іспанському світі» (Іспанія та країни Латинської Америки), так і в Україні, що призводить до розширення дослідницьких завдань у лінгводискурсивних, соціолінгвістичних і зіставних гендерних студіях. Лінгвальна диференціація за статтю мовця спостерігається у багатьох мовах світу різною мірою, залежно, головним чином, від конкретних суспільних і культурних традицій суспільства, в якому використовується та чи інша мова.

Фонетичні особливості жіночого мовлення мають типологічну специфіку і можуть проявлятися у різних лінгвокультурах у сфері вокалізму (у жінок спостерігається особливе тембральне забарвлення, пов’язане з великим розхилом роту при артикуляції звуків, у порівнянні з чоловіками), консонантизму (спостерігається більша міра напруження артикуляції, у порівнянні з чоловіками), просодії (активно використовуються різні інтонаційні засоби просодичної експресії), а також таких акустичних ефектів, як придих, лабіалізація і назалізація, які передають різні відтінки емоційного стану, ставлення до матеріалу викладу, до співбесідника, ситуації мовлення тощо. Так, дослідження на матеріалі широкого корпусу аудіозаписів чоловічих і жіночих голосів аргентинського іспаномовного населення показало, що з вказаних параметрів найчуттєвішим індикатором гендеру носія іспанської мови є основний тон, який залежить від гендерної приналежності мовця – у жінок він вище, у чоловіків – нижче. Перцептивні відмінності жіночого голосу пов’язані перш за все з тим, що він сприймається в цілому як вищий у зіставлення з чоловічим голосом. Це пояснюється суто фізіологічними особливостями голосових зв'язок, які, як правило, у чоловіків довші і товстіші, у порівнянні з жінками, а довжина вокального тракту у жінок менше. Також при сприйнятті на слух жіноче мовлення асоціюється з враженням більшої варіативності за рахунок «краяття» мелодійного малюнку (тобто на інтонаційній кривій спостерігається більша кількість піків мелодики), що пов’язується з «бажанням сподобатися протилежній статті», манірністю тощо.

Аудитивний аналіз якості голосу молодих жінок – носіїв іспанської мови Піренейського півострова (англ. Peninsular Spanish) показав, що у мовленні деяких жінок даної території спостерігається використання хриплого голосу (англ. hoarse voice), притаманного немодального типу фонації, що пов’язано із соціальним статусом молодих жінок. У жінок з хриплим голосом було знайдено значно нижчі значення першої та другої гармонік, у порівнянні з жінками з модальним голосом (англ. modal voice). Група жінок з хриплим голосом була оцінена аудиторами як апатичніша і сильніша, у порівнянні з модальною групою, яка, у свою чергу, була визнана жіночішою, розумнішою та урбаністичнішою, у порівнянні з «хриплою» групою. Відповідно до отриманих даних представниці хриплої групи частіше зараховувалися до курців, у порівнянні з носіями модального голосу. Отримані результати показують, що якість голосу у молодих європейських іспанок активно бере участь у формуванні їх соціофонетичного портрету.

Аудіовізуальний аналіз публічного мовлення сучасних жінок-політиків Іспанії, Латинської Америки та України передбачав аудитивну оцінку ступеня емоційності/експресивності публічних виступів іспаномовних і українських жінок-політиків, індивідуальних особливостей голосу кожної окремої жінки за набором якісних і фонетичних пар ознак і просодичного оформлення емоційно забарвлених звертань у жінок-політиків у двох лінгвокультурах, а також візуальний аналіз мовленєсупроводжувальних жестів (англ. co-speech gestures), включених в емоційні відрізки їх публічних звертань. Як мовний матеріал використано політичні виступи іспаномовних (Єви Перон, Христини де Кіршнер, Анни Ботельї, Роси Дієз Гонсалес, Терези Форкадес, Естер Вівас, Хосефіни Васкес Мото), й українських (Юлії Тимошенко, Ганни Герман, Ірини Фаріон, Наталії Королевської) жінок-політиків. Інструментальна обробка аудіо- і відеовідрізків із виступів іспаномовних і україномовних жінок-політиків загальним обсягом звучання 180 хвилин була виконана у програмних пакетах обробки мовленнєвого сигналу PRAAT 5.04.43, а також відеосигналу Sound Forge 9.0.

Виконаний аудіовізуальний аналіз уможливив висновок про те, що існує низка подібних і відмінних рис в організації жіночого політичного дискурсу Іспанії, Латинської Америки й України. Так, загальним для них є підвищена експресивність публічного виступу жінок-політиків у двох лінгвокультурах, що відбивається у прискоренні періодів мовлення, підвищеній дзвінкості голосу, в тональних перепадах у завершальній частині виступу, переходах на гучне звучання голосу, а також посиленій жестикуляції й експресивній міміці обличчя.

При цьому українським жінкам-політикам переважно молодого віку притаманна більша розкутість, свобода виразу та вища риторична майстерність. У свою чергу, іспанським жінкам-політикам властиве інтенсивніше кінетичне виділення найважливіших «жіночих» концептів (сім’я, права домогосподарок, жіноча працьовитість) за допомогою імпульсивних жестів правої і лівої руки з конфігурацією кисті у вигляді розкритої долоні з вказівним пальцем. Також контрастною фонетичною ознакою жіночого іспанського політичного мовлення є специфічні якісні характеристики голосу, пов’язані з ознакою «хриплий». Здобуті результати можуть слугувати основою для отримання контрастних характеристик жіночого мовлення в іспанській та українській мовах і побудови tertium comparationis для зіставлення селективних гендерних (фемінних) універсалій у неблизькоспоріднених лінгвокультурах.

Список використаної літератури:

1. Потапов В. В. Язык женщин и мужчин: фонетическая дифференциация / В. В. Потапов // Серия литературы и языка. – Т. 56. – № 3. – М.: Известия АН, 1997. – С. 52–62.
2. Потапов В. В. Сопоставительный подход в фонетической гендерологии (русско-немецкие параллели) / В. В. Потапов // Язык и речь: проблемы и решения / [под ред. Г. Е. Кедровой, В. В. Потапова]: Сб. науч. трудов к юбилею проф. Л. В. Златоустовой. – М., 2004. – С. 205–229.
3. Armstrong M. E. Sociophonetic analysis of young Peninsular Spanish women’s voice quality / Meghan E. Armstrong, Nicholas Henriksen and Christian DiCanio // Hispanic Linguistics at the Crossroads: Theoretical linguistics, language acquisition and language contact. Proceedings of the Hispanic Linguistics Symposium 2013. – P. 293–312
4. Bonzi E. V. Study of the characteristic parameters of the normal voices of Argentinian speakers / E. V. Bonzi, G. B. Grad, A. M. Maggi, M. R. Mu˜n´oz // Papers in Physics, vol. 6, art. 060002 (2014). – [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://arxiv.org/pdf/1508.06226.pdf
5. Trittin P. J. Voice quality analysis of male and female Spanish speakers / Pamela Jean Trittin, Andrés de Santos y Lleó // Speech Communication June 1995/16(4): 359-368.